понедельник, 26 июля 2021 г.

В Москве российские активисты вышли на защиту крымских татар. ФОТО

 

Вчера в центре Москвы силами российских активистов прошли одиночные пикеты в поддержку крымских татар.


Об этом сообщает активистка Ольга Мазурова в социальной сети "Фейсбук".
 
Фото: В Москве российские активисты вышли на защиту крымских татар 01
Фото: В Москве российские активисты вышли на защиту крымских татар 02
Фото: В Москве российские активисты вышли на защиту крымских татар 03

Путінська концепція історії


 

12 липня на офіційному сайті Кремля опубліковано статтю Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців», яку він обіцяв написати в ході щорічної прямої лінії 30 червня 2021 року. У цій статі він розвиває свою улюблену популістську тезу про те, що росіяни і українці насправді - один і той же народ. С самого початку агресії «довічний» зайняв звичну для нього публічну позицію «я – не я, і хата – не моя!». «Іх там нєт!», «Право на самоопределение», «защита русского населения» та інші «дитячі відмазки» постійно лунають у офіційних виступах Путіна та набридлій усім кремлівській пропаганді. Цього разу Путін «розродився» на цілу статтю, де спробував довести, що українці – це ті ж самі росіяни. Ну, практично, ті ж самі. Зважаючи на те, що реальних аргументів цієї тези про «єдність» знайти неможливо, Путін пустів у хід різноманітні псевдоісторичні дитячі фантазії, намагаючись видати їх за потужні наукові міркування знавця. Але інфантільна псевдологіка Путіна виглядає непереконливо, місцями, смішно, місцями - страшно!

Як може бути людина такою лицемірною?! "Стену, возникшую в последние годы между Россией и Украиной, между частями, по сути, одного исторического и духовного пространства, воспринимаю как большую общую беду, как трагедию. Это прежде всего последствия наших собственных ошибок, допущенных в разные периоды", - пише людина, яка напала на Україну. Яка вкрала Крим у «історично єдних українців»! Схоже на те, що розв’язання кривавої війни на Донбасі для Путіна є простою помилкою?! Та чи не забагато помилок допускає людина, яка вважає себе «довічним володарем Кремля»?!!

Стаття Путіна "Про історичну єдність росіян і українців", вочевидь, адресована, в першу чергу, українському населенню. Про це каже той факт, що стаття опублікована на двох мовах - російською та українською. Усім зрозуміло, що цей «опус» - це частина інформаційної кампанії Кремля, запущеної у відповідь на активну і систематичну пропаганду офіційного Києва та одностайну позицію на підтримку інтересів суверенної України, яку демонструють лідери демократичного світу. Крім того, публікація спрямована на додаткову легітимізацію повернення Криму і активної позиції Москви по відстоюванню «інтересів російськомовного населення на Донбасі».

Такі статті-«дороговкази» почали використовуватися Путіним ще під час виборної кампанії 2012 року замість «передвиборної програми». Згодом ті статті стали прототипом різних держпрограм і реформ. Мабуть, і зараз в статті закодований алгоритм політики Кремля щодо України на найближчі роки.

По суті вперше Путін системно виписав і своїм авторством затвердив нову офіційну концепцію історії взаємин Росії і України, російського і українського народів. До сих пір в Росії панувала декілька видозмінена радянська концепція цього питання - «два братні народи». Путін же пропонує зовсім іншу концепцію – «українці і росіяни - це один народ», «частину територій історичної Росії більшовики несправедливо передали Україні», «українців намагаються висмикнути з єдиного народу і перетворити їх в антиросійських» і т.д.

Тепер, мабуть, в рамках цієї концепції в Росії перепишуть підручники в школах і ВНЗ, почнуть знімати фільми, серіали, про неї говоритимуть багато по телевізору і на каналах в ютубі. І через ці канали, в свою чергу, нова концепція буде транслюватися і для українців та представників інших країн світу…

А ще стаття формує нові «червоні лінії», малювати які так полюбляє останнім часом діючий президент Росії. «Все хитрощі, пов'язані з проектом «анти-Росія», нам зрозумілі. І ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території, на яких живуть близькі для нас люди, використовували проти Росії. А тим, хто зробить таку спробу, хочу сказати, що таким чином вони зруйнують свою країну».

Таке висловлювання формулює одну з головних червоних ліній «страху Кремля» про власне майбутнє. Про той час, коли Україна, як рівноправний член, стане частиною колективної безпеки демократичного світу та ввійде до НАТО. Для Путіне цей факт означатиме повне руйнування примарних надій на відродження імперії. І він розуміє, що до цього все йде. Тому Путін заздалегідь готує собі підґрунтя для можливих заходів, в тому числі і військового характеру.

Хоча з іншого боку, вибір Путіним для своєї статті цієї теми свідчить про дефіцит виграшних сюжетів для сучасного Кремля. Останнім часом хмара тегів для виборчої кампанії у РФ виглядає стереотипно - Україна, Лавров, армія, Північний потік, цифровізація Росії. Руйнівна путінська політика останнього десятиріччя призвела до повною відсутності в російському інформаційному просторі позитивних, виграшних для російської громадськості, тем. Путіну знову і знову доводиться оперувати давно застарілими тезами про «хунту», «зовнішнє управління із США» і «фашизм» на Україні, лише посилюючи їх, що не вражає внутрішню аудиторію і не створює ніяких нових установок, які так потрібні Кремлю напередодні виборів. А велика кількість маніпулятивних технік в тексті вказує на те, що Путін та його оточення назавжди залишилися у смислах та сенсах початку століття. Без всякого натяку на прогрес та розвиток.Источник: https://censor.net/ru/b3277889


среда, 21 июля 2021 г.

Как Москва решает проблему с водоснабжением в Крыму

 

С приходом оккупационных властей в Крым, на полуострове не проходит и года без трагедий. Проблема водообеспечения, которая крайне остро начала ощущаться после 2014 года, по-прежнему беспокоит крымчан.


 Путин лично распоряжался о перераспределении бюджета РФ, чтобы решить эту проблему, однако деньги, по всей видимости, были успешно поделены между чиновниками, так как за 7 лет решение не смогли найти. Тем не менее, недавние аномальные дожди показали, что оккупационным властям требуется доставать бубны и уповать на высшие силы.

Известно, что в конце июня, начале июля 2021 года, в Крыму прошли очень сильные ливни, которые привели к затоплению некоторых городов на полуострове. По словам главы российского Госкомводхоза Крыма Игоря Вайля выпавших осадков хватило, чтобы заполнить некоторые водохранилища водой.  

С другой стороны, специалист геоинформационных систем Мирового центра данных по геоинформатике и устойчивому развитию Сергей Гапон подчеркнул, что заполнены лишь 4 из 15 имеющихся водохранилищ. При условии, что крымчане потребляют за сутки около 300 тыс. кубометров воды, их объема хватит максимум на 1,5 года.

Гапон говорит о том, что вторая половина лета еще впереди и уровень осадков вернется в норму. То есть, засуха даст о себе знать, а значит и проблемы с водой вернуться, ведь она начнет испаряться.
 К тому же, западные, восточные и северные регионы Крыма все также остаются с критическим уровнем воды в водохранилищах, которые ранее пополнялись из Северокрымского канала. А это значит, что урожай бахчевых потерпит упадок. К тому же, мелиорация на данный момент запрещена в Крыму.

Между тем, активист из Алушты Павел Степанченко отметил, что хоть воду начали давать без перебоя, но ее качество оставляет желать лучшего: “В целом после наводнения первую неделю, десять дней вообще все было печально: желтая, рыжая вода текла сплошняком. Ее нельзя было использовать ни для посудомоек, ни для стиральных машин. По мере возможности эти проблемы устранили.

 Сейчас вода есть, ее дают бесперебойно, качество лучше, но пить ее еще не рекомендуется: 50 на 50, кто употребляет, кто нет. Лично я готовлю, но не пью. Набираешь стакан – вроде чистая, но когда набираешь ванну – видно, что вода непрозрачная и имеет желтый оттенок. Но вот, допустим, у моих знакомых, которые живут в частном секторе, водозабор на Уч-Коше был разрушен, туда попали песок и камни, и в итоге воды у них нет вообще уже две недели”.

 Как результат, видно, что непогода сыграла на руку Кремлю и оккупационным властям Крыма, однако много людей очень сильно пострадали: лишились жилья, коммунального обеспечения, автомобилей, кто-то травмирован, а кто-то погиб. К тому же, последствия затопления не решены до сегодня.
 Таким образом, проблема с водообеспечением для полуострова решена со множеством оговорок и лишь до тех пор, пока период засухи не продлиться дольше чем надо. Поэтому, оккупантам необходимо становиться шаманами, чтобы вызывать необходимо количество осадков, ведь по другому, проблему с водой в Крыму они решить не способны.

Материал: https://myc.news/specproekty/kak_moskva_reshaet_problemu_s_vodosnabzheniem_v_krymu

вторник, 13 июля 2021 г.

Як Росія фінансує українські ЗМІ

 

Не є таємницею, що в Україні функціонує російська п’ята колона політиків та журналістів, але достовірних даних щодо причетності Росії та біглих функціонерів Партії регіонів, які осіли у сусідній державі, до цього часу було небагато.

Небайдужими вітчизняними хакерами на нашу адресу було надіслано дамп з комп’ютера головного редактора сайту «Эхо Киева» громадянки Росії Юлії Ярової, фінансування якого здійснювалось екс-міністром внутрішніх справ України Захарченком через свою коханку Тетяну Поп (посилання на сайт «Миротворец» та «Детектор Медіа»).

Наразі Поп проживає у Москві, звідки дистанційно через Ярову координувала роботу сайту.

Для зацікавлених: Ярова Юлія Григорівна, 21.11.1974 р.н., громадянка Росії, уродженка Санкт-Петербурга, зареєстрована за адресою: Санкт-Петербург, Великий проспект Петроградської сторони, 69, квартира 25, в Україні має посвідку на проживання. ІПН платника податків РФ: 781300460120, ІПН платника податків України: 2735320586.

На даний час цей ресурс тимчасово не працює, але отримані дані вельми цікаві.

Отже, до нас попали файли про бюджет та витрати ресурсу у період з 2019 по 2020 роки, у тому числі в російських рублях, відомості щодо заробітних плат співробітників редакції.

Файли: «БЮДЖЕТ ЭХО», «ЗП ЗА НЕДЕЛЮ 16-19 и 20-26 ЯНВАРЯ», «ЗП ЭХО КИЕВА», «Отчет ЗП о расходах за месяц 15.01.2020».

У файлі «Отчет ЗП о расходах за месяц 15.01.2020» вспливає (як відомо що) досі цікавий персонаж. Хто ж такий «Андрей Викторович», також відповідаємо – це Андрій Будяк, який певний час мешкав у Києві, а на даний час фактично мешкає в окупованому Донецьку. Згідно наявних у нас даних, Будяк активно співпрацює з Москвою. Зокрема, підтримує особисті контакти з Владиславом Сурковим, Іналом Арндзінбою, Саргісом Мірзаханяном та Арменом Мартиросяном.

Після блокування в лютому 2017 року Службою безпеки України діяльності Будяка та підконтрольної йому групи осіб, вказаний колабораціоніст певний час переховувався від органів слідства на території Росії, а в 2019 році повернувся до Донецька.

Також в нашому розпорядженні з’явилися файли про спільні медіа плани «Эхо Киева» з такими ж проросійськими ЗМІ-повіями як «СтранаUA» та «KlimenkoTime», що свідчить про єдиний центр управління інформаційною політикою вказаних недоЗМІ. Файл: «лента новостей».

Цікаве питання: де ж саме знаходиться цей центр? Для усіх бажаючих, а в першу чергу для СБУ, викладаємо усі матеріали з компа росіянки Ярової.

понедельник, 12 июля 2021 г.

ГУР: Путін використовує тему Другої світової війни, як джерело пропаганди і фейків

 

Керівництво Кремля маніпулює темою Другої світової війни в своїх геополітичних цілях.


Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов.

9 червня нижня палата парламенту РФ прийняла в остаточному читанні законопроєкт про внесення змін до закону Про увічнення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. На початку липня його підписав глава Кремля Володимир Путін. Документ забороняє публічно заперечувати «вирішальну роль радянського народу в розгромі нацистської Німеччини».

За словами Буданова, складається враження, що для Кремля Друга світова війна триває і є джерелом пропаганди і фейків, в першу чергу для росіян, «які виховуються на міфах так званої Вітчизняної війни як «народ-визволитель».

Глава ГУР заявив, що українська розвідка відстежує гібридні методи, які Кремль використовує для відбілювання своєї історії та історії СРСР:

«Цей наратив не тільки допомагає РФ ділити світ на своїх і чужих, а й мотивує і виправдовує російську збройну агресію, як і в Радянському Союзі, подається як "звільнення" або боротьба з "фашизмом"».

суббота, 10 июля 2021 г.

Росія в окупованому Криму створює передумови до розвитку екологічної катастрофи

 

Одним із стратегічно важливих напрямків для реінтеграції тимчасово окупованої території (ТОТ) АР Крим є політична позиція в питаннях водопостачання кримського півострова.


За даними Державного агентства водних ресурсів України, в 2014 році на Кримський півострів Північнокримським каналом щорічно подавалося понад 1 млрд м3 дніпровської води, що становило до 75-85% від загального водоспоживання в Автономній Республіці Крим.

Зараз місцеві водні ресурси Криму складають в середньому 910 млн м3 на рік, зменшуючись в особливо посушливі і маловодні роки до 430 млн м3. Прогнозовані запаси підземних вод оцінені в 445 500 000 м3/рік.

Статистика свідчить, що одна людина споживає в середньому 52-54 м3 води на рік. Таким чином, навіть з урахуванням зростання фактичної чисельності населення півострова в результаті цілеспрямованої демографічної політики щодо переміщення громадян РФ на тимчасово окуповану територію Криму і м. Севастополь, місцеві водні ресурси цілком здатні задовольнити господарсько-побутові потреби самих кримчан. Причому, згідно з нормами міжнародного права, відповідальність за забезпечення умов життя цивільного населення на окупованій території покладається на державу-окупанта.

Це означає, що прагнення Росії змусити нашу країну відновити водопостачання Північнокримського каналу в окупований півострів має на меті перш за все забезпечення зростаючих потреб збільшених в рази військових формувань на півострові.
 
Фото: Водоснабжение Крыма - вопрос политики 01

Для цього уряд РФ розробляє плани щодо забезпечення водопостачання півострова в рамках затвердженої цільової програми розвитку Криму. Зокрема, затверджено "Комплексний план щодо забезпечення надійного водопостачання Республіки Крим і м. Севастополь", яким, серед іншого, передбачається будівництво опріснювальних установок. Проте, такий проєкт є проблемним у зв'язку з його високою вартістю - приблизно 48 млрд рублів і відсутністю інфраструктури для централізованої подачі води.

Також в 2020 - 2024 роках окупаційною владою Росії передбачений пошук нових джерел і водойм, будівництво водозаборів, використання Кадиковського кар'єра, перекидання частини річок і вже "традиційно" будівництво комплексу очисних споруд "Південні" - з урахуванням переробки стоків для повторного використання в технічних цілях. Крім цього заплановано будівництво великого дистилятора. На реалізацію всієї програми поки передбачено близько 8500000000 рублів.

Разом з тим, за три роки кримська окупаційна влада спільно з Мінбудом і Мінекономрозвитку Росії зобов'язана вирішити проблему втрат в мережах водопостачання (вартість робіт - 3600000000 рублів). У м.Севастополь повинна бути досліджена ситуація з підземними водами і водозабором. Заходи з перекидання води з Кадиковського кар'єра буде здійснюватися Міноборони РФ (вартість робіт - 350 млн рублів).

У цій же опціональній категорії знаходиться будівництво системи опріснювачів морської води по 8200000000 рублів. Опріснювачі працюватимуть на ТОТ АРК і окремо в м. Севастополь.

Крім того, на тимчасово окупованому українському півострові російське акціонерне товариство "Росгеологія" займається розвідкою запасів підземних водних ресурсів з метою розробки свердловин для видобутку прісної води, відповідно порушуючи закони України в сфері використання надр.

Зазначені дії російської сторони сприяють порушенню природного балансу ТОТ АР Крим і створюють небезпечні передумови екологічної катастрофи.

Поряд з цим, очевидно також і те, що питання відновлення Україною водопостачання в Крим і надалі буде інспіруватися як на рівні вищого військово-політичного керівництва РФ і кримської окупаційної адміністрації, так і на рівні російських спецслужб і їхніх агентів впливу в Україні і за кордоном, не виключено - з посиленням тиску на Україну у військовому, політичному, гуманітарному аспектах.

До того ж треба розуміти, що відновлення в будь-яких масштабах водопостачання на ТОТ АР Крим потребуватиме практичних механізмів імплементації в юридичній площині, зокрема, укладення відповідних угод. А будь-які угоди, укладені безпосередньо з підконтрольними РФ т.зв. "Органами влади Республіки Крим" або опосередковано - з приватними компаніями, які працюють в рамках російського окупаційного законодавства, незалежно від місця їхньої реєстрації, в майбутньому будуть використовуватися для спроби легітимізації російської влади в тимчасово окупованому Криму.

пятница, 9 июля 2021 г.

Росія вважає, що Україна несе відповідальність за нестачу води в Криму

 Сім років пройшло відтоді, як Росія вторглася в Україну, захопивши частину східних територій Донецької та Луганської областей, а також анексувавши Крим. Відразу після окупації півострова, Кремль почав звинувачувати український уряд в бідах, які спіткали кримчан. Однією з таких бід стала нестача води, яка дуже різко позначилася навесні цього року.


Відразу після окупації Криму, в Києві було прийнято рішення перекрити Північнокримський канал. Це був один із способів деокупації півострова. Також окупований Крим перестав підкорятися Україні, відповідно, з економічної точки зору, Київ перестав безплатно постачати воду окупантам.

Незабаром після перекриття Північнокримського каналу, російські пропагандисти заявили, що Україна несе відповідальність за нестачу води на півострові. У березні 2021 року глава підконтрольного Кремлю кримського парламенту навіть заявив, що має намір подати позов на Андрія Сенченка, Рефата Чубарова і Мустафу Джемілєва за те, що вони були ініціаторами спорудження дамби на річці Дніпро, в місці, де бере початок Кримський канал.
Проте весь світ прекрасно розуміє, що звинувачення Росії абсурдні. В ООН відзначили, що відповідальною за забезпечення водою півострова є країна-окупант. Однак в Кремлі цього досі не визнали.
Незважаючи на звинувачення на адресу України, з початку анексії Криму в Росії розуміли, що Кримський канал постачає 85% території півострова водою, а значить, його перекриття може означати екологічну і гуманітарну катастрофу для кримчан.
Знайти інше джерело води, крім Північнокримського каналу, в Росії не можуть. Запаси води у водосховищах пересохли настільки, що в Криму почали давати воду на кілька годин в день і в обмеженій кількості.

Варто додати, що однією з передбачуваних причин зосередження величезної кількості російських військ на півострові в квітні 2021 року стала необхідність захоплення території України, по якій проходить Північнокримський канал. Якби такий сценарій став дійсним, то це, по суті, єдине, що б зробив Путін для вирішення водопостачання Криму, крім незліченних дотацій з держбюджету на ідеї російських вчених.
Звинувачення України в нестачі води на півострові - це не більше ніж частина інформаційної війни Росії. Експерти стверджують: "Не варто обманювати себе з приводу гуманності Путіна. Йому абсолютно наплювати на жителів Криму". Тому питання з водопостачанням окупованої частини України турбує президента РФ не більше, ніж проблеми в регіонах його країни.

воскресенье, 4 июля 2021 г.

Росія поширює фейк про порятунок українського судна

 

З 3 липня російські пропагандисти щосили публікують новини про порятунок українського риболовецького судна. Однак попри те, що моряки подавали сигнали SOS, російські судна їх ігнорували. Згідно з даними, потерпіле в Чорному морі судно подавало сигнали, які чітко ловили представники російського флоту.

Росіяни розповідали казки про порятунок нашого судна в той час, коли його вже буксирував корабель морської охорони ДПСУ. Російський ракетний крейсер "Івановець" і прикордонний сторожовий корабель "Бездоганний", які нібито "рятували" наших моряків, просто ігнорували повідомлення SOS.

«Поширена російською стороною інформація про готовність надати допомогу українському риболовному судну є черговим інформаційним заходом Росії», - заявили в Міноборони.

Що відомо про аварію судна

Аварія сталася через несправність двигуна. Знеструмлене судно кілька годин дрейфувало в морі і подавало сигнали лиха. Попередньо, на борту було 4 людини. На допомогу рибалкам прибув корабель морської охорони ДПСУ "Балаклава". Він відбуксирував судно в одеський порт "Очаків". На щастя, ніхто не постраждав.

Прем'єр Чехії запідозрив Росію у спробі підпалу автобусів у Празі

  ПЕТР ФІАЛА. ФОТО: GETTY IMAGES Прем'єр Чехії Петр Фіала припуств, що саме РФ може стояти за спробою підпалу міських автобусів у Празі ...