понедельник, 30 сентября 2019 г.

NikoCity Война начинается с Славянска. Пешки королевы

Картинки по запросу пешки королевы
Не шуточные страсти разгораются в Славянском городском совете, ставшим известным благодаря началу российской агрессии на Донбассе. Новое большинство пошло войной на секретаря и мэра, с какими до недавних пор его представители поддерживали весьма дружеские отношения. Что же это? Передел власти? Конфликт интересов? Идеологические разногласия? Или смена ключевых фигур на шахматной доске политической элиты Донецкой области перед подготовкой к «руцкому миру»?
Со стороны данная ситуация более напоминает современную «Игру престолов» где Наталья Королевская переизбирает своих десниц, делая ставку на более ручных и преданных ей политических приспособленцев – проверенных «наследников трона» Нели Штепы. Забывая при этом, что большинство из них попросту предатели которые ставят свои интересы выше институтов семьи, дружбы, чести, честности, идеи и т.д., которые со временем в решающей партии могут сыграть не за свою королеву, а за более выгодного для них короля.
Хотя на вид они одна команда, но на практике каждый из них может стать адресатом Шекспировской фразы: «И ты, Брут?!»
Да и удивляться тут нечему, чего же можно ожидать от команды которая состоит из сепаратистов, любителей русского мира, политических перебежчиков и любителей спонсорских деньжат, ведь это не пустые слова а факты относительно звёздной команды выложенные по всему интернету.
К примеру, Павел Придворов, на первый взгляд молодой умный бизнесмен, но по факту до ужаса недалёкий и алчный человек, по совместительству хромой ферзь королевы, который до сих пор считает что в Украине уже 5-й год идёт «кровавая гражданская война» на которой брат убивает брата, а Россия дружественная нам страна с которой нужно восстанавливать связь https://www.youtube.com/watch?v=VWGKuwxVSE4, а выступая на так называемом «Форуме мира» партии «Оппозиционная платформа — За жизнь», заявил, что «хочет мирной жизни с РФ», а не «страны, которой управляют бандеровцы и фашисты» https://atr.ua/news/188300-separatist-pridvorov-na-sezde-partii-medvedcuka-zaavil-cto-hocet-mirnoj-zizni-s-rf.
Везде свой Виктор Кисиль, - хитрая и скользкая ладья, латентный сепаратист, сторонник позиции «и вашим, и нашим» https://myrotvorets.center/criminal/kisil-viktor-viktorovich/. Главное, для него чтобы керамика с его заводиков была в обороте желательно у «братского народа». До сих пор, никак не может определится что ему кричать «Слава ДНР!», «Киевская хунта!» или «Слава Украине!» https://podrobnosti.ua/989599-u-vizvolenih-vd-teroristv-mstah-donbasu-vimagajut-ljustrats.html.
Виктор Винниченко, - старый и верный конь королевы, он же атаман станицы «ТОР» Донецкого казачества, предоставивший в пользование боевикам «ДНР» территорию бывшего реабилитационного центра для детей «Виллу Мария», которая служила казармой и местом хранения боеприпасов боевиков, в число которых входили вышеупомянутые казаки. Именно этот человек в 2014 году, в казацкой форме, на похоронах российских террористов идет за гробом под крики «Слава героям Донбасса!» и «Россия!» https://www.youtube.com/watch?v=MuKCFiWG7Kg&feature=youtu.be Ведь вовремя переобуться не значит ведь предать?
Слон-хамелеон - Алексей Яковленко, на период оккупации Славянска был депутатом горсовета и главврачем санаторно-курортного реабилитационного центра «Славянский курорт», благодаря своему интервью https://www.youtube.com/watch?v=CJfGAu-8Fac стал звездой сепаратистов на «Ютубе». Это он «трубит» о кровожадном «Правом секторе» и создании т.н. «Славянской народной дружины», позднее участвовавшей в оккупации города, способствует проведению т.н. «референдума о независимости ДНР». Видимо мало в жизни Алексей Яковленко было наглядного примера людского горя или попросту решил что пациентов у него маловато. После освобождения Славянска он же, без зазрений совести, уже зарабатывал на украинских военных сдавая в аренду надлежащий ему комплекс «Атлантида», ведь деньги «бандеровцев» не пахнут.
К этой когорте, стоит добавить и остальных пешек королевы в этой шахматной партии: Краснолиманского агрария-жулика Николая Адейкина, жадного и вечно голодного бывшего главврача онкодиспансера Игоря Дубограя, политических хамелеонов Сергея Пустовита и Сергея Савченко, старого коммуниста Анатолия Алексюка, продажных порохоботов Алексея Чижа и Игоря Жирова, любителя поковыряться в мусоре и списать на сотни тысяч гривен ГСМ Константина Водопьянова, верного партийного оруженосца Николая Батечко, опасающихся евроинтеграции коммерсантов Леонида Зинченко и Николая Домбровского, харьковской вертихвостки Ольги Горбуновой, обожателей шальных деньжат Константина Бондаренко и Александра Лихоты, продажного клерка Юрия Кононенко и бесхребетной марионетки Елены Коваль.
Вот Вам и Славянские избранники народа Украины, которые бесцеремонно передали свою землю и электорат в руки сепаратистов, тут не о всех, но ведь не все под королевой.
На первый взгляд эти люди друзья-приятели, а в жизни напоминают загнанных крыс какие пожирают более слабых сородичей.
Удивляет, то что не смотря на всё, эта свора во главе со своей королевой и дальше продолжает создавать видимость бурной деятельности на благо украинского народа при этом с распростёртыми объятиями готовы встречать идеологических собратьев – любителей «русского мира».
Если так здесь плохо, так включайте режим «чемодан – вокзал – Россия», но там ведь так народ-то не пограбишь, ведь Вас предателей и там никто не ждёт…

Реформа СБУ: сегодня состоится первое заседание рабочей группы

Картинки по запросу заседание сбу
Усиление ключевых функций СБУ и лишение ее несвойственных функций. Именно эти вопросы должна решить межфракционная рабочая группа, которая готовит законопроект о реформе Службы безопасности Украины.
Сегодня, 30 сентября, пройдет её первое заседание.
Как сообщалось ранее, 18 сентября Комитет Верховной Рады по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки на своем заседании принял решение о создании совместной межфракционной рабочей группы по подготовке проекта закона о реформировании Службы безопасности Украины.
Народные депутаты подняли вопрос о необходимости поэтапного реформирования Службы безопасности Украины, учитывая отечественные особенности и ориентируясь на стандарты Европейского союза и НАТО.
Члены Комитета акцентировали на усилении ключевых функций СБУ и лишении ее несвойственных функций.
"Было поддержано предложение о создании совместной межфракционной рабочей группы по подготовке проекта закона о реформировании Службы безопасности Украины. Руководителем этой рабочей группы определены председатель подкомитета по вопросам надзора за деятельностью государственных органов специального назначения с правоохранительными функциями, правоохранительных органов, правоохранительных органов специального назначения и разведывательных органов комитета по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки, народного депутата Давида Арахамию", - говорилось в сообщении.
Арахамии было поручено сформировать персональный состав указанной рабочей группы.

воскресенье, 29 сентября 2019 г.

Отставка Данилюка: идет борьба за доступ к уху Зеленского

Отставка Данилюка: идет борьба за доступ к уху Зеленского 01

Отставка секретаря СНБО Александра Данилюка – еще не решенное дело, но интрига продлится не долго.

Данилюк подал в отставку, так как не видел других способов заявить президенту Украины Владимиру Зеленскому, что Офис президента лишил СНБО всякой политической субъектности. Вместе с тем, Данилюк не торопится разрывать отношения с Зеленским, он не готов открывать войну против главы ОП Андрея Богдана, и рассчитывает, что в результате личных переговоров с Зеленским ему удастся отстоять себе новый статус.
Конфликт в окружении президента был предопределен еще до выборов. Александр Данилюк вошел в команду президента как символ независимости от Коломойского – ведь будучи министром финансов Данилюк был одним из активных участников национализации "Приватбанка". Данилюк был известен западным партнерам, и понимал, как строить диалог, и на этих первых шагах Данилюк был необходим Зеленскому как противовес молве, связывавшей его с одним из олигархов.
Еще до выборов, по данным источников Цензор.НЕТ, у Данилюка произошла серия конфликтных ситуаций с Андреем Богданом, поскольку и Богдан и Данилюк боролись за право модерировать политику Зеленского.
И вот состоялись выборы. И Данилюк получил формально высокую должность – секретарь Совета национальной безопасности и обороны. По Конституции это четвертая должность в стране, высокий статус. В интервью ТСН Данилюк говорил о том, что СНБО имеет ключевую координирующую роль в реформе армии, управлении разведывательными службами, в решении ключевых проблем безопасности в энергетике.
Но главное – Данилюк предполагал, что должность в СНБО обеспечит близкий контакт с президентом, возможности влиять на первые шаги новой власти, и претендовал на пост премьер-министра в новом правительстве. Но должность в СНБО оказалась не трамплином, а штрафплощадкой.
Реальность оказалась иной. Данилюк был полностью отстранен от всех вопросов, которые он намеревался реформировать. Стратегические решения Зеленский принимает в узком кругу своих ближайших помощников, значение СНБО полностью зависит от той ответственности и полномочий, которые ему делегирует глава СНБО – президент. Глава Офиса президента Андрей Богдан сделал все возможное, чтобы дистанцировать Данилюка от Зеленского, системно, шаг за шагом, Богдан обрезал Данилюку все контакты и возможности доступа. Даже кабинет секретаря СНБО на втором этаже Офиса президента, который занимал Александр Турчинов, у Данилюка забрали и передали первому помощнику Сергею Шефиру. И в этих условиях все вопросы, которые еще недавно курировал СНБО, взял на себя Офис президента, вопросы безопасности теперь координируют профильные замы Богдана.
СНБО за все время работы Зеленского не провел ни одного совещания, где была бы определена повестка и приняты решения по итогам. И объективно говоря, проблема здесь не только во внутренних политических конфликтах – Данилюк не брал на себя ответственность в организации работы СНБО. А зря. Ждать команды не стоит, инициативу в ближнем окружении Зеленского надо брать, не надеясь на формулировку задач. И без готовности вырывать себе внимание президента смысл работы СНБО стремительно обнулился. Символично, что заместитель секретаря СНБО Александр Литвиненко, который был одной из ключевых фигур в СНБО, сбежал в Институт стратегических исследований.
И если в первых романтических поездках Зеленского в Евросоюз на встречу с Макроном Данилюк выступал одним из фронтменов новой команды, то на стратегическую поездку на Генеральную ассамблею ООН Данилюка не пригласили вообще. СНБО и его секретарь превратились в сугубо церемониальный орган, который ни на что не влияет. Ни на армию, ни на спецслужбы, ни на решение проблем безопасности страны.
Богдан наглядно показал Данилюку, что он лишний в этой системе. Президент Зеленский, как всегда, остается над схваткой, и свое мнение не высказывает. Возможности поговорить с Зеленским наедине и выяснить отношения у Данилюка уже нет.
Не думаю, что Данилюк хочет уходить – он мог произвести сенсацию, если бы выступил с речами против Богдана и Коломойского в статусе секретаря СНБО. Он мог бы выйти на пресс-конференцию, но тоже не стал громко заявлять это событие. Значит, пока решение окончательно секретарь СНБО не принял, и ждет мнение президента. Значит, мосты для себя Данилюк не сжег.
Сохранить Данилюка – значит менять систему работы, которая сложилась в ОП, при сохранении открытого конфликта с Богданом.
Поискать Данилюку другую сферу применения – но какую? Какая должность в стране равноценна секретарю СНБО?
Пока заявление об отставке – это единственный способ для Данилюка поговорить с президентом. Что дальше? Президенту Зеленскому придется решать этот конфликт в своей команде лично.Источник: https://censor.net.ua/r3151024
Источник: https://censor.net.ua/r3151024
Источник: https://censor.net.ua/r3151024

Разговор Трампа и Зеленского выглядит, как политический удар под дых Германии, - Süddeutsche Zeitung


В телефонном разговоре с Владимиром Зеленским Дональд Трамп обвинил Ангелу Меркель в том, что она во время украинского кризиса "много говорит, но ничего не делает". Зеленский согласился с ним "на 1000 процентов".
"Общее мнение, которое высказывают сейчас немецкие журналисты (и которое теперь вполне может распространиться в немецком обществе) примерно таково: "Мы вам искренне помогали, чем только могли, а как вы это считаете "ничем" - то можем более и не помогать", - говорится в публикации.
Для иллюстрации этого тезиса Главком опубликовал перевод статьи Süddeutsche Zeitung.
"В том же, обнародованном Белым Домом вечером среды протоколе, есть еще второй эпизод, который оказался особенно чувствительным для Берлина. Речь идет о разговоре об Ангеле Меркель. И он, как говорится, "не без изюминки". Можно даже сказать: дружественный телефонат между Трампом и Зеленским на этом месте выглядит, будто политический удар под дых против Германии и ее политического руководства. В центре внимания оказались некоторые высказывания Дональда Трампа. Согласно протоколу, он 25 июля не только расхвалил своего украинского коллегу до небес, но и одновременно объяснил, что Германия "почти ничего" не делает для Украины. Когда он, Трамп, разговаривает с Меркель, то она "хотя и много говорит, но ничего не делает". США же, наоборот, "очень-очень добрые" к Украине. Ответ Зеленского: "Да, вы совершенно правы. Не просто на сто процентов, а на тысячу процентов", - говорится в статье.
Источник: https://censor.net.ua/n3150999

Источник: https://censor.net.ua/n3150999

суббота, 28 сентября 2019 г.

Владимир Зеленский, величайший лидер нашего времени, и Трамп


За закрытой дверью гримерки украинской делегации в штаб-квартире ООН президент Украины Владимир Зеленский и его молодая команда проводили брейншторм итогов международных побед главы государства на полях Генассамблеи.


Богдан украдкой играл в симулятор властелина Вселенной на новом айфоне, купленном в обеденный перерыв на Пятой авеню. Мендель, беззвучно шевеля губами, предсказывала судьбу реформ по числу небоскребов за окном. Ермак, высунув язык от усердия, полировал теплой влажной тряпочкой гипсовый бюст Зеленского. Рябошапка горячился и рвал на себе волосы от жгучего стыда.
- Владимир, ну как же вы могли сказать такое! - горько говорил генпрокурор, заламывая руки. - Вы - товарищ мой, отец моих идей! О боже, о горе мне!
- Ну так а шо, - смущенно оправдывался Зеленский, - шо я мог еще сказать?
- Все что угодно, но только не это! - закричал Рябошапка. - Молчите, несчастный, молчите!
- Не зарывайтесь, сударь, - ткнул в него пальцем Ермак. - Мы, конечно, понимаем, что вы крайне своенравный и независимый прокурор, за то и ценим, но не забывайте, в конце концов, что вы говорите с величайшим мировым лидером нашей с вами современности.
- Позор на всю планету, - пробормотал Рябошапка, бессильно рухнув на стул. - Весь мир теперь считает, что я - стопроцентно человек президента, что я - инструмент расправы над политическими оппонентами, слепое орудие государственного грабежа и...
- Ну, начнем с того, что не слепое, - рассудительно сказал Зеленский, посасывая вонючий айкос. - Поймите, Руслан, я сказал Трампу только то, что было необходимо для данной геополитической комбинации, это игра очень высокого уровня, и даже вам, при всех ваших криминальных талантах, но понять всей ее красоты. Только Трамп и я...
- Ах #б твою мать! - неожиданно выругался Богдан, в сердцах тыча коротким пальцем в экран айфона. - Прошивка сырая совсем.
- У кого? - подозрительно спросил Зеленский.
- Говна кусок, - сказал Богдан, в сердцах бросая айфон на стол. - Я уже практически высчитал, как со следующего года повысить зарплату учителям, но потом что-то нажал, и все пропало.
- Калькуляторы на айфонах всегда были фуфло даже в решении таких простейших задач, как зарплата для учителей, - солидно махнул тряпочкой Ермак. - Иногда мне кажется, что они разрабатывались при Порошенко.
Все засмеялись. Рябошапка достал из канцелярской стойки бумажный нож и принялся неумело резать себе вены.
- Да остановитесь же вы, глупец! - воскликнул Зеленский. - Оно того не стоит. Я знаю, что вы не хотели быть генпрокурором и всегда говорили мне, что когда-нибудь придет тот день, когда я окажусь перед соблазном соврать про то, что я каким-либо образом влияю на вас...
- И вы тогда смеялись над моими опасениями! - выкрикнул Рябошапка. - Я унижен, нет мне места на этой земле.
- Ладно, - решительно сказал Зеленский. - Ваша взяла, уважаемый Руслан. Сейчас я приоткрою завесу государственной тайны, но смотрите, никому. Дело в том, что я думал, что Трамп опубликует только свои реплики из нашего разговора, но возникла, очевидно, какая-то путаница...
- И что? - спросил Рябошапка, несколько оживая.
- А вы сами почитайте, - философски пожал плечами Зеленский и положил перед ним распечатку.
Правдивая стенограмма телефонного разговора Дональда Трампа и Владимира Зеленского
Трамп: Поздравляю с великой победой! Мы все в Соединенных Штатах потрясены вашей фантастической работой.
Зеленский: ...
Трамп: На сто процентов согласен с вами, мистер президент. Иногда ваше величие меня пугает. Хорошо, что у меня сейчас есть возможность учиться у вас, это уникальный шанс. Пользуясь случаем, хотел бы пригласить вас в Вашингтон, чтобы только вы и я, возьмите жену и плавки.
Зеленский: ...
Трамп: Понимаю на сто процентов, но, может, хотя бы приедете на Генеральную ассамблею? Ваш опыт по борьбе с коррупцией в Украине очень помог бы нашей стране. Вы могли бы стать великим учителем для нас.
Зеленский: ...
Трамп: Ваша скромность уникальна, мистер президент, вы полны достоинства. Но есть у меня один коррупционер, его зовут Байден, и я бы...
Зеленский: ...
Трамп: Ну все, все, извините, я же просто спросил.
Зеленский: ...
Трамп: Нам бы такого генпрокурора!
Зеленский: ...
Трамп: Простите, простите, я не должен был...
Зеленский: ...
Трамп: Да, да, неуместно... Жаль, что Меркель и Макрон так мало делают для вашей страны.
Зеленский: ...
Трамп: Напрасно вы их так горячо защищаете.
Зеленский: ...
Трамп: Ну, вам виднее... Скажите, не напал ли кто на вашу страну?
Зеленский: ...
Трамп: Вот и я не пойму".
(Обрыв стенограммы)
- Что ж Трамп так с нами поступил-то? - растерянно сказал Рябошапка, поднимая на Зеленского просветлевший взгляд. - Это же недопустимо.
- Фейк-ньюс, - туманно сказал Зеленский. - Я и сам глубоко разочарован, однако...
- Х#ячечная слушает, - со смехом сказал Богдан в завибрировавший на столе айфон. - Вова, это тебя. Твой шестилетний сын.
- Алло! - жизнерадостно сказал Зеленский в трубку. - Что? - Улыбка с его лица пропала. - Послушай, не кипятись, ну конечно же, ты на меня не давишь, что за дурак мог сказать такое... Я?! Нет, ну я же в переносном смысле... Что, Скабеева звонила?! Ну все, я вышел из себя. Сейчас задам Трампу перцу.
Зеленский швырнул трубку Богдану и порывисто выскочил из кабинета. Ермак и Мендель бросились за ним, Богдан остался.
- О, Влад! - сказал ему в коридоре президент Румынии Йоханнис. - Я до сих пор под впечатлением от нашей встречи, вы произвели на меня...
- Дуже дякую, - торопливо, но подчеркнуто вежливо ответил ему Зеленский. - Приглашаем ваших инвесторов приходить к нам.
- О, лучше пусть ваши продолжают приходить к нам, - сладко улыбнулся Йоханнис. - Как раз на этой неделе компания "Бритиш Америкен Тобакко" объявила о переносе офиса из Киева в Бухарест, спасибо вам за вашу работу.
- Дуже дякую, - польщенно сказал Зеленский, зашагал дальше и уперся в Лаврова.
- Владимир, какая радость снова видеть вас, - воскликнул Лавров. - Владимир Владимирович до сих пор под большим впечатлением от ваших телефонных звонков, он впервые встретил такого достойного оппонента на мировой арене. Велел кланяться за Цемаха.
- Не стоит благодарности, - сказал Зеленский. - Надеюсь, следующий обмен между нашими странами состоится как можно скорее.
- О, безусловно, - почтительно сказал Лавров. - Предлагаю обменять нашу Марию Захарову на вашу Ирину Верещук. Уверен, что это равноценный обмен, они даже внешне чем-то похожи.
- Я подумаю, в чем тут подвох, - тонко улыбнулся Зеленский. - Что-то слишком заманчиво все это выглядит.
Лавров разочарованно крякнул и ушел, молчаливо признавая поражение от более опытного противника.
Поднявшись на несколько пролетов по пожарной лестнице, президент Украины увидел на банкетке в углу одинокую девочку. В руке она держала пластикового Трампа.
- Трампа нет, - сказала девочка, внимательно разглядывая Зеленского. - Не пытайся согнуть Трампа.
- Но я должен, - вежливо сказал Зеленский.
- Все обман, - настаивала девочка. - Дело в тебе. Порошенко украл у меня мечты и детство. Он кормил меня сказками об экономическом развитии, да как он смел такое говорить.
- Лиза? - неуверенно спросил Зеленский.
- Ты что, это же сама Грета Тунберг, - истерически прошептал ему в ухо Ермак. - Девочка, глаголящая правду в ООН.
- Силу большую вижу в тебе, - сказала Грета, не сводя глаз с Зеленского. - Современности великий лидер один из. Борода за спиною твоей набивает мошну.
- Что за бред, он ее уже сбрил, - отмахнулся Зеленский, вбежал в кулуары и открыл ногой дверь в покои Трампа.
При виде гостя Трамп напрягся и молча указал пальцем на работающий диктофон на столе. Зеленский понимающе кивнул.
- Здравствуйте, мистер президент, вы на сто процентов правы! - саркастически сказал Зеленский. - Вы мой великий учитель.
Трамп чуть виновато посмотрел на него, но ничего не сказал. Зеленский на цыпочках подошел к диктофону и щелкнул кнопкой выключения. Трамп вздохнул.
- Дональд, - совсем другим тоном сказал Зеленский. - Ну вот на хрена вы придумали про этот дурацкий самолет? "О, господин президент, вероятно, ваш самолет лучше моего!". Стыдно читать, право слово.
- Ну, у меня самолет и вправду лучше, - пробубнил Трамп. - Наверно.
- Вот именно что наверно, - вздохнул Зеленский, усаживаясь в кресло у стола. - Порой ваше неуемное хвастовство поражает меня.
- Это все из-за Байдена, - пожаловался Трамп.
- Дональд, только не начинайте, - резко оборвал его Зеленский. - Я в этих разборках вам не помощник, а прокурор мой независим до такой степени, что вам и не снилось. Однако я требую объяснений насчет стенограммы. Как так получилось, что вместо того, чтобы опубликовать только свою часть, вы обнародовали ее целиком?!
- Позвольте, - возмутился Трамп. - Мы же говорили с Украиной об этом. Майк Помпео лично звонил украинскому президенту, украинский президент сказал: конечно, публикуйте, и как можно подробнее, можете дописать что-нибудь от себя, я это горячо приветствую, я глыбоко переконаный...
- Глыбоко, значит? - зловеще повторил Зеленский. - Переконаный? Вы кому, блин, звонили? По какому номеру?
- Позвольте, что значит по какому? - снова возмутился Трамп, доставая записную книжку. - Вот, президент Украины, Петр Порошенко. Вот вас, например, как зовут?
- Владимир, - процедил Зеленский. - И только попробуйте сейчас про Путина что-то пошутить.
- Это Йованович мне подсунула, - упавшим голосом сказал Трамп. - Вот корова. Все еще любит своего Петра.
Зеленский с каменным лицом встал, молча подошел к двери, обернулся на пороге и холодно посмотрел на Трампа.
- Послушайте, Дональд, - сказал он. - В этот раз я помог вам, но больше прикрывать вашу задницу от импичмента я не буду. Да, и хотите совет по-настоящему великого лидера современности?
- Хочу, учитель, - смиренно сказал Трамп.
- Когда импичмент провалится, потребуйте письменных извинений от спикера, - сказал Зеленский. - Если он откажется, я попрошу Разумкова.
С этими словами он вышел, ощущая безмерную усталость.Источник: https://censor.net.ua/r3150845

Волкер подал в отставку, - источники


Спецпредставитель Госдепартамента США по вопросам Украины Курт Волкер подал в отставку на следующий день после публикации доклада сотрудника спецслужб США, в котором говорится о сокрытии Белым домом звонка между президентом Дональдом Трампом и его украинским коллегой Владимиром Зеленским.

Об этом сообщает CNN со ссылкой на три источника.

Первой об отставке Волкера сообщила газета Университета штата Аризона The State Press. Волкер является исполнительным директором Института международного лидерства Маккейна при этом университете.

Представитель университета подтвердил отставку Волкера в пятницу и сказал, что не может говорить о его будущем в учебном заведении, потому что университет не комментирует кадровые вопросы.

В пятницу Волкер встретился с госсекретарем США Майком Помпео, чтобы объявить о своем уходе в отставку, пишет газета.
Напомним, ранее в четверг, 26 августа Комитет по вопросам разведки Палаты представителей США опубликовал отчет сотрудника разведки США об июльском телефонном разговоре Дональда Трампа с Владимиром Зеленским.
В частности, в отчете было указано, что Трамп просил Зеленского не увольнять Юрия Луценко с должности Генерального прокурора Украины. А Трамп не пустил вице-президента США Майкла Пенса на церемонию инаугурации Владимира Зеленского. Кроме того, в отчете утверждалось, что сотрудники Белого дома оперативно заблокировали доступ ко всем записям телефонного разговора Владимира Зеленского с Дональдом Трампом, включая его дословную стенограмму.
В среду, 25 сентября Белый дом опубликовал стенограмму телефонного разговора, состоявшегося между Зеленским и Трампом 25 июля.
The Wall Street Journal со ссылкой на источники, знакомые с ситуацией, сообщило, что во время телефонного разговора президентов США и Украины в июле этого года Трамп по крайней мере восемь раз возвращался к фамилии Байдена в контексте необходимости инициировать в Украине расследование против его сына.
Главы комитетов Палаты представителей Конгресса США Элиот Энгель, Адам Шифф и Элайджа Каммингс (все – от Демократической партии) объявили о начале расследования сообщений о попытках Трампа, его адвоката Руди Джулиани и других лиц оказать давление на правительство Украины с целью улучшить свои позиции накануне президентской кампании 2020 года. Они отмечают, что администрация Трампа, вынуждая Киев "провести два политически мотивированных расследования, замаскированных под антикоррупционную деятельность", угрожала отказать Украине в военной помощи.
Сам Трамп признал, что во время беседы с Зеленским вспоминал о Байдена, но уверяет, что не давил на президента Украины.
Глава МИД Украины Вадим Пристайко, который утверждает, что слышал оба телефонных разговора лидеров США и Украины, заверил, что Трамп не давил на Зеленского.Источник: https://censor.net.ua/n3150941

пятница, 27 сентября 2019 г.

Нардеп від "Голосу" Соломія Бобровська: "Мені самій цікаво, що на наступних виборах хотітиме народ"


Цього разу нашою гостею була депутат "Голосу", заступниця Михеїла Саакашвілі в ОДА Соломія Бобровська.

 Інтерв‘ю відбувалось якраз після зустрічі комітетів закордонних справ і євроінтеграції з профільними урядовцями стосовно плану Штайнмаєра, тому розмова почалася з цього. А далі перейшла у майбутні місцеві вибори, плани "Голосу", стосунки з владою і опозицією і спогади про роботу в Одесі.
- Отже, про що говорив міністр на зустрічі з двома комітетами?
- Скажу одразу – це дуже хороша ініціатива, що допоможе гілкам влади говорити спільною мовою. Дякую, що віце-прем’єр з євроінтеграції, міністр закордонних справ та представник офісу президента відгукнулись. Але попри те, що профільні міністри наші однодумці і мають проукраїнську позицію, сьогодні була можливість стикнутися лоб в лоб.
Насправді, думаю, що такі розмови мають тривати годинами для напрацювання концепції зовнішньої політики, хоча це і прерогатива президента.
- Я згадую слова Романа Безсмертного, що він єдина людина, яка наживо чула план Штайнмаєра. Хтось його боїться, хтось каже, що цей план потребує багато уточнень. Чи пояснив вам міністр, про що йдеться і який наш план дій? Ми все частіше говоримо про дострокові місцеві вибори в Україні, але можливо, що з ними ж і відбудуться вибори на Донбасі.
- Він спростував свої слова, сказані кілька днів тому. Вочевидь, що без українських умов вибори на окупованій території не можуть бути проведені. Ми проговорили план Штайнмаєра, якому вже три роки і який тепер знову піднімається Росією, але в нас були питання щодо плану Зеленського стосовно Луганської і Донецької областей. І ті речі, які озвучив Пристайко, були доволі адекватними.
Перше, про що йдеться, – розведення важкого озброєння і військ у районі моста в Станиці Луганській.
- Одразу запитаю: а до кого ми ставимо питання про розведення військ – до бойовиків чи до Росії?
- Гарне питання. І я би теж запитала в міністра, щоб зрозуміти, хто там остаточний бенефіціар. А також треба говорити про те, що ми мали б показати приклад для громадян з тих регіонів. Показати, куди рухається Україна. А, натомість, бюджети регіонального розвитку цих регіонів не використані. І багато наших співгромадян навіть не знають, що Сєверодонецьк є зараз адміністративним центром Луганської області. А ще не знаємо, скільки там лишилось людей, після того як виїхали наші співгромадяни у 2014-2015 роках.
- Зате ми знаємо, як там переміг народний депутат Шахов, по суті скупивши людей за 5 мішків цукру.
- Абсолютно. За 5 років не було поїздок топових чиновників у цю область і вона перетворилась на апендицит, який мало кому потрібен. Добре, що ми говоримо зараз хоч про Станицю Луганську, але відповіді, про те, з ким ми там зрештою домовляємося, в мене немає.
- Я так розумію, що це не було проговорено міністром?
- Ні. Ми згадали про закон про особливий статус, про те, що вони будуть готувати нову редакцію, бо 31 грудня спливає термін дії закону. Не було проговорено нових умов, які там можуть бути прописані. Бо всі ми згадуємо цю редакцію, де учасники подій не притягуються до відповідальності, зокрема народна міліція.
І я за те, щоб ще раз переглянути те, що ми вкладаємо в ті чи інші поняття.
-Тому що багато часу минуло і багато чого стало забуватися…
-Так, правильно. Бо, наприклад, коли хтось говорить про автономію для цих областей, то наші експерти кажуть, що закон про децентралізацію і є розширенням прав регіонів і місцевої влади. Є питання мови, і воно важливе, з огляду нга те, з чого все почалося.
- У вас сьогодні на зустрічі не було відчуття, що вам не кажуть усього і що між словами Пристайка і тим, про що вже домовився президент Зеленський і його команда, – величезна відстань? Може, це голос параноїка, але він звучить у багатьох.
- Якщо ви думаєте, що цей голос параноїка не звучить у мені – то ви помиляєтесь. І ми страшенно раді, що наші хлопці повернулись додому з полону, але дуже страшно, що може бути в тіні цих домовленостей. Особливо з огляду на те, що росіяни – відомі шулери, яким немає рівних останні 100 років. І не дай Бог, щоб ми цим законом про особливий статус чи амністію не знищили свою ж цілісність.
Минулого скликання була така практика, коли депутати ініціювали закриті засідання Верховної Ради. Чи не хочете ви повторити таку практику, щоб президент або якщо він не хоче, то міністри представили бачення дій в цій сфері, а ви водночас заклали для них червоні лінії?
-Так, сьогоднішня зустріч була першою і ми зробили її публічною. Є група по ПАРЄ, і тут теж цікава розмова, чи треба повертатися на Асамблею. Є ще Мінська підгрупа, де депутати можуть ближче познайомитись із нашою позицією на переговорах у Мінську. Але точно є занепокоєння щодо цих швидких заяв – хіба ми 5 років вели неправильну політику, хіба президент не хотів миру чи не хотіло суспільство?
За 4 місяці ми маємо не всіх голів адміністрацій призначених, про що ми говорили до початку інтерв’ю, але робимо такі швидкі кроки у міжнародній політиці.
Один наш співрозмовник, добре знайомий з нашою міжнародною політикою, нам розповідав, що перша розмова Зеленського і Путіна була спонтанною і без підготовки МЗС. І є побоювання, що рівень імпровізації в даних стосунках значно вищий, ніж нам би того хотілось.
- Можливо, цей авантюризм міг би бути асиметричною відповіддю, але не треба забувати, що проти тебе грає гросмейстер світового рівня.
- Ви згадали про ПАРЄ, ваша позиція яка: треба повертатися чи ні?
- Моя особиста позиція, що в умовах, коли є група країн, які вимагають fair play і однакових правил для всіх ми маємо спитати: шановне керівництво ПАРЄ для вас всі країни рівні чи хтось важливіший? І коли ми маємо нагоду це спитати, показати свою активну зубасту позицію, то гріх цим не скористатись. Інакше це нагадує стосунки насильника і жертви: де він відсидів і повертається наче нічого не було, а вона киває головою, що мені нормально і це майданчик для того, щоб з тобою поговорити. А всі інші кивають, бо якщо вам нормально, то чого інших це має турбувати? Ми ковтаємо анексію Криму, бо права людей для нас важливіші.
Перейдімо до питань внутрішньої політики. Ви вже два тижні працюєте в Раді. І перше питання, як працюється в опозиції?
- Перше, ми не заявили, що ми опозиція – ні в перший, ні в другий, ні 25-й день. У нас була така позиція – у них є монобільшість з правами коаліції і ми маємо до їхньої політики таку позицію – там-де є законопроекти, які нам близькі, вони підтримуються. Там, де ми не отримуємо відповіді на свої питання – ми лишаємо всю відповідальність на монобільшості, даємо можливість бути театром одного актора. Дехто каже, що наша позиція – це позиція "над". Моя версія: де позиція близька – ми їх підтримуємо, в іншому випадку – ми даємо чітку і різку критику.
Коли "Голос" тільки ішов у парламент, вас часто порівнювали із "Самопоміччю", а коли вже пішли чутки про вашу можливу участь у коаліції, то порівнювали з "Народним фронтом". І говорили так: або вони стануть НФ при БПП і знищать себе, або займуть нішу "Самопомочі", де було багато хороших людей, але на яких нема попиту в суспільстві. Як ви для себе бачите лінію поведінки партії "Голос", щоб вона через 5 років лишилась у політиці?
- Ви добре сказали, що гарні люди, з гарними ідеями суспільству чомусь не потрібні. І в мене у відповідь риторичне запитання: а що тоді вже нашому суспільству потрібно? Ви дали максимальний мандат довіри президенту, одноосібну більшість його партії, люди були втомлені і розчаровані, вони хотіли помсти і крові. І для мене самої цікаво: що захоче народ, якщо ми умовно через рік підемо знову на перевибори. Я з великою повагою ставлюся до "Самопомочі" і вважаю, що вони мали свою нішу і дуже чітко її несли. "Народний фронт" - ну, нас важко порівнювати, у них була значно більша маса і вона досі залишається в уряді, в МВС.
Ну, не тільки в МВС…
- Згодна. Але для нас найважливіше лишити свою суб’єктність і чіткі рамки, з якими ми прийшли. Ми їх витримаємо, і це буде наш персональний тест. Нехай це буде не дуже їстівним для українців, які хочуть чути популістичні речі, але свою планку дотримати до кінця – я вважаю, що це буде правильним. Я вважаю, що "Самопоміч" таку планку дотримала і для них тепер головний виклик – зробити рестарт.
- Якщо ми вже заговорили про рестарт, то є чутки, що після виборів "Голос" серйозно вирішив переглянути свою партійну структуру, і якщо і не йдеться про рестарт, то про ротацію кадрів.
- Очевидно, якщо ти біжиш не марафон, а спринт (а ці вибори в два місяці більше нагадували спринт), то є мета пробігти за 10 секунд чи менше, і ти намагаєшся дотриматись цієї планки. Було важко протистояти цьому трактору чи жорнам – не знаю як це правильніше назвати – слів, не ідей, але отримали, що отримали. У нас є наш базовий табір, як каже наш лідер, наша задача тут закріпитися і зараз займатися нашим обласним рухом. Готуватися до місцевих виборів – це наступний виклик, який стоятиме перед усіма партіями.
-Насправді, якщо ми дивимось на місто Київ, то це має відбутись уже у грудні. Чи є в "Голосу" свій кандидат, адже Сергій Притула з’явився в опитуваннях і, думаю, не випадково.
- По-перше, кажуть, що вже йдеться не лише про Київ, а ще про три міста мільйонники – Харків, Одесу і Дніпро. Щодо наших планів – у нас ідуть перемовини і формування. Про Сергія не можу вам нічого відповісти. Думаю, краще він сам скаже.
- Та в Тернопіль піде (сміються).
- Безвідносно до Сергія, але хотілося б бачити в містах людей не просто політичних, а тих, хто міг би по-господарськи наводити лад. Я зараз звернусь до Одеси. Ви ж хочете приїздити в місто, на чисте море і щоб ви могли поставити машину біля моря або масимально близько, і не платити купу грошей, щоб мати доступ до води і за відпочинок на пляжі. А не бачити ці коряві забудови, які руйнують ту класичну Одесу.
Тому, мери – це політика, але мені також хотілось би щоб вони творили, російською "созидали". Бо є вже втома від цього нехлюйства і жлобства і сприйняття, що міський чи обласний бюджет – це наповнення моєї кишені.
То по Києву ви не готові назвати вашу кандидатуру?
- Не готова, звісно (посміхається).
- Але вона буде?
- Очевидно, у нас же великі амбіції.
- А інші – Одеса, Харків, Дніпро?
- Я думаю, що ми вийдемо з партійною позицією, як тільки зрозуміємо, в яких містах будуть найближчі вибори.
- Ви були заступницею Михеїла Саакашвілі, і навіть потім керували областю після його звільнення. Наскільки важко було з вашою проукраїнською позицією працювати в такому специфічному місті, як Одеса, щоб вас не зненавиділи?
- Тут є питання котлет і мух, і коли ми кажемо про проросійськи налаштоване населення, я знаю, як з ними знайти спільну мову. Просвітництво, освіта, діти – це все довгострокові стратегічні речі. Але коли ти серед цих людей маєш представників бізнесу і криміналітету, які напряму пов’язані з РФ, то тут мають бути задіяні правоохоронні органи, в тому числі і СБУ. І мені було дивно, коли в Одесі були відверто сєпарські мітинги, про них було відомо СБУ, але вони не робили превентивних заходів. Це просто була якась історія на публіку, з якої розносився новий конфлікт.
- Волонтерські пункти зривали, але ніхто ж не загинув, значить, можна…
- Є історія 2 травня, яка в підвішеному стані, бо відпустили затриманих хлопців, але ніхто не згадує вже про події початку березня, коли над одеською ОДА також піднімали російський триколор.
Але, повертаючись до вашого питання: до одеситів треба приходити дуже м’яко, з повагою, приймати їхні правила гри і розуміти, що їм потрібно. В них десятками, сотнями років вибудовувалась позиція, що Київ десь далеко, а ми тут самі по собі. Ви навіть, якщо приїдете до них на сесію, то на вас подивляться, як на мале пиво, і скажуть, що ви нам не будете розказувати, які мають бути правила гри, бо ви не мали до нас жодного відношення. "Ми хочемо Порто Франко, ми хочемо особливих умов, і Київ для нас – не указ!" Пам’ятаю, що в мене було велике здивування, як таке можна говорити вголос, але…
Крім поваги і правил – це робота з бізнесом, громадським активом. І треба стукати навіть у світ кримінальний, адже вони різні.
- Одразу питання, чи доводилось вам особисто спілкуватись з Галантерником, Трухановим?
- Галантерник не має офіційної посади, хоча ми розуміємо його вплив, тому не зустрічались. З Трухановим звісно так. І манера вуличного виховання, така пацаняча в нього дуже витримувалась. В хорошому сенсі. Але звісно були ідеологічні стички. Мене дуже сварили, чому його немає на селекторних нарадах.
Втім його час добігає кінця, вибори наближаються…
- Насправді було дуже дивно ці місяці спостерігати, коли в команді президента йшли публічні конфлікти з мером Києва, мером Дніпра, а Кернес і Труханов залишались поза активною увагою, наче нічого поганого у них і не відбувається. Хіба що Михеїл Саакашвілі, який був у цій студії, критикував Кернеса так, що ми подумали, що він іде в мери Харкова.
- Тут дуже цікаво, тому що я знаю публічну позицію Михеїла, що він дуже активно критикує в своїх блогах Труханова. Значить, питання до Галантерника, чи домовився він з новою адміністрацією.
- А ви випадково не чули, хто взагалі збирається йти в мери Одеси від різних політичних сил?
- Я чула про прізвище Гурвіца, який знову збирається балотуватися. Очевидно, ви згадали Михеїла (Саакашвілі). Від "Слуг" ще не чула кандидатів. І тут буде питання по нас і по "Європейській солідарності", бо ми розуміємо, що є запит на проукраїнську силу, але є питання, чи вистачить в проукраїнської сили спроможності подолати бар’єр. В обласну раду буде легше, а міську…
- Це гірке, але чесне зізнання.
- Абсолютно! Для мене як для Соломії, яка має до Одеси дуже тепле ставлення, це велике питання. І я не можу сказати, що Одеса буде готова віддати якійсь проукраїнській партії, а в нас їх лишається лише дві – Голос і ЄС. Ще є "Наш край", який грає там вагому роль і масовий виграш "Слуг" у мажоритарці… Вони з одного боку зробили правильну історію, коли збульдозерили Ківалова, Чекіту та інших, але питання, яка якість зайшла.
- А яка якість зайшла?
- Подивимось. Просто це ж уже було неможливо витримати, коли діти виросли на мемах про 2004 рік, а стабільна історія Ківалова і академії процвітає. Академія будується, добудовується.
- Свого часу, коли тільки починав політичну публічну кар'єру Рінат Ахметов, вони багато щоденників дарували від "Шахтаря". І тоді казали, що він ростить свого виборця, бо діти виростуть і все одно згадуватимуть ті щоденники. Так само, думаю, і люди, які мають такий вуз, як юракадемія, мають постійну ментальну прив’язку до Ківалова. Так само як і підтримка церков.
- Так.
- І можна уявити, які зв’язки у цих випускників юракадемії.
- Але питання, чому цим людям вдається тримати єдність, а демократам – ні.
- Поганих хлопців об’єднують корупційні інтереси.
- Але хороших хлопців і дівчат теж мали об’єднувати цінності, підходи, бачення. Ми ж швидше посваримось і заб’ємо ногами людину, яку ставимо на перше місце. Це якісь фантастичні граблі в демократів…
До речі, як ця демократична гальорка комунікує, як ви співіснуєте з ЄС, "Батьківщиною", можливо, позафракційними?
- По вашій же партії також проїхався бульдозер ЄС. Це якось позначилось на ваших стосунках? Бо мені вони видаються складними.
- Вони робочі. Що значить складні, теплі стосунки – вони робочі. Як на мою особисту думку, люди мають бути руконепотискаємі ті, які відверто працюють на країну-агресора. Для мене це представники крайнього правого крила. Вони не в залі мають сидіти, а за ґратами. Щодо інших мені складно говорити про всі ці літри помиїв – треба займати державницьку позицію і працювати.
- Ви кілька років тому навчалися в канадському парламенті. Наскільки досвід того парламенту якось співмірний з тим, що ви побачили? І чи можна ті знання і досвід застосувати тут?
- Звичано, він неспівмірний. Це питання етики і культури, які виробляються роками. Те, що мене дратувало останні два тижні – це максимально швидкий темп обговорення законопроектів. Особливо те, що стосується змін до Конституції. Це той наріжний камінь, задля якого треба пройти весь Еверест. Для того парламент існує, щоб говорити. І вони мають пройти три читання, обговорення комітетські. Тут я апологет правильного традиційного підходу.
- Ваша фракція якраз ініціювала зміни до регламенту, щоб повернути старі правила.
- Звісно. Куди поспішати? Вони ж мають ситуативну коаліційну більшість. Та зупиніться, зробіть красиво! Зробіть так, щоб опозиція не підкопалася, щоб "Солідарність" і слова не могла сказати. Втріть носа тим, що ви фахові. Людям не горить зміна в Конституцію за два тижні. Більше того, у більшості з них навіть немає розуміння, навіщо вони. Я думаю, що ми маємо пройти до простіших правил. Мені здається, що в Україні завжди буде схема обходу будь-яких виборчих правил. Це наша ментальна риса: хочу знати правила, щоб мати можливість обійти.
- Ми перед інтерв’ю були на регламентному комітеті, де розбирали кнопкодавів, і по суті це закінчилось нічим. Скажіть, яка була б реакція вашої фракції, якби хтось покнопкодавив у вас?
- Я не можу такого припустити, бо в нас таке неможливо. У нас просто немає такої "кнопочки". Ви кажете уявіть, а я навіть не можу таке уявити. Кожен з нас за це боровся в різних секторах. Це ж просто тупо, коли хтось голосує за тебе.
- Але найдивніше те, чому це роблять люди, у яких є вдосталь голосів.
- Так, можна ж було просто написати заяву – прошу врахувати мій голос.
- Закон про держслужбу. Я чула від представників вашої фракції, що для частини призначень роботу конкурсних комісій треба зберегти. Ви як колишня чиновниця що думаєте?
- Дивіться, якщо ми говоримо про голів адміністрацій, то ці конкурси були дуже фарсовими і бутафорними речами.
- Згадуємо миколаївського голову ОДА Савченка і все зрозуміло одразу.
- Так. Голови ОДА – це пряма відповідальність президента, він йому підзвітний, ми розуміємо, що це прокладка для контролю за радами і регіоном, яка була створена президентом Кучмою. І, думаю, що кожен би президент робив би під себе таку історію. Буде цікаво подивитись, як випрацюються ці речі з префектами.
- Мені здалося, що в команди Зеленського взагалі нема бажання продовжувати тему з префектами.
- Якщо вони хочуть закінчити тему децентралізації, вони муситимуть це зробити. Це законодавчо закріплені речі, питання, як вони будуть випрацьовувати механізми контролю, "блюдіння" за людьми і грошима. Те, що зробив минулий президент, воно відверто не працювало. Якщо ми призначаємо без конкурсу керівника СБУ, то чому маємо інакше призначати голову ОДА? Це пряма відповідальність. Інша річ з керівниками департаментів і так далі. Я розумію бажання влади швидше всіх змінити, але тут я проти цього, бо ці люди мають проходити конкурс, доводити свою спроможність. Це не має бути людина з вулиці чи кум, брат, сват. Це правильно, що людина має захищати свою програму дій. Тому тут я проти різкої ротації, бо незрозуміло, на яких людей вони будуть змінені.
Вони багато говорять: у нас буде перезапуск прокуратури, у нас будуть нові люди. Нова хвиля – хлоп! У нас там будуть ротації, не знаю, хай у посольствах. Зробимо! У нас будуть нові голови ОДА, РДА."
- Я, до речі, питаю по районах, хто у вас там від "слуг", як будується вертикаль, а мені відповідають "Ми не знаємо". Те саме і про осередки партії, там теж відчувається брак людей.
- Я хочу сказати, що все нове – це добре забуте старе. Це добре, щоб у партії була мережа, це правильно працювати від низу до верху, це правильно мати своїх представників. Але це тяглість і політична традиція. А в нас мало таких партій, хіба що "Батьківщина" і "Свобода".
- І треба згадати, що тільки "Батьківщина" на минулих виборах не мала проблем з членами комісій, а навіть могла й іншим позичити.
- Так, але ця мережа будувалась 15-16 років. Це були представники сільські, міські обласні, які мали стимул росту далі в парламент, а потім уряд. Це були ліфти, які працювали. А не так, щоб приліпити себе борд і навіть не вийти до людей, як мажоритарники в Миколаївській області. Коли вони не прийшли навіть на знайомство з журналістами. І вони просто кануть в Лету, якщо нічим особливим не відзначаться. А так – ти житель якогось району, ти знаєш свого мажоритарника, ти знаєш, куди іти і де офіс депутата. І це правильно, і так має бути. А партія має бути інструментом росту для своїх депутатів.
- Таке відчуття, що маса ліфтів спрацювали, а ліфтерів не вистачає.
- Знаєте, це питання ще глибше – що ми робимо для того, щоб нас не лишилось 25 мільйонів на території України.
- Якщо говорити про те, які ліфти спрацювали, то досить несподівано спрацював ліфт громадських організацій і ті, хто були залучені в BRDO, якісь інші інституції, вони прийшли до Зеленського, який був кадрово голий і босий, і запропонували свої послуги. Можливо, через рік він їх змінить, але поки вони для нього стали громовідводом.
- Вони стали для нього ширмою і добре, щоб вони це зрозуміли.
- Але моє питання в іншому: ви як людина, що вийшла з громадського сектору і була в управлінні державою, як ви вважаєте, чи громадський сектор це достатня підготовка для управління державою?
- Це далеко недостатня школа – ні для державного управління, ні для парламенту як представницького органу. Але, коли в 2014 році, коли ці ліфти почали працювати (і був заклик від Яценюка, здається, іти працювати на держслужбі), я пішла працювати, бо вважала це своїм обов’язком. Хтось пішов на фронт, а я на держслужбу. І як на мене це є обов’язковий елемент для розуміння, що це таке, для відчуття процесів. І ми можемо 100 разів слухати історію, але тут ти пізнаєш, як же просто тебе вставити, якщо ти не розумієш, як ці механізми працюють. І це нормально пройти щаблі від нижнього і далі, і не соромитись. Повз вас проходить маса інформації, ви маєте вплив на безліч процесів. Але мене турбує інше, ми за пошуком нових облич втрачаємо фаховість. І мені хотілось би, щоб колеги, які зараз поїдуть у складі делегацій, щоб вони занурювались і працювали над собою. Бо колеги, які працюють у парламенті багато років, вони працюють як баскетбольні команди, де кожен має свою ділянку, по якій він лупить.
- До речі, скільки часу ви проводите за читанням законопроєктів, чи все встигаєте читати?
- Не все встигаю читати, відверто кажу. Читаю все своє профільне. Читаю загальні рамки канви і скажу чесно, що в перші сесійні тижні приходила додому і хотілось лише вмитися і десь впасти, щоб вранці встати і піти назад. Це дуже складно. Тому я кажу, що бути новим і не мати досвіду – це ти не просто букашка, а не знаю навіть. Тобі треба м’язи бігом качати, бо інакше ти просто не виживеш.
- Або ти просто ти натискаєш зелену кнопку за те, що спустили згори.
- Це ж неправильно, може хтось і хоче в це бавитись, але не я.
- У вас є мала можливість протидіяти певним тенденціям, виступаючи по законопроектах, з правками, переконуючи колег і будучи експертами для інших. Чи готові ви працювати не на 100%, а на 200%?
- Ми поділили такі сфери у фракції – хтось фахівець у економіці, хтось місцевій політиці, хтось по правоохоронних органах працював – ми між собою багато спілкуємося, часто гостро сперечаємося, але для нас пріоритетно, щоб фракція зрештою мала одну позицію, як один кулачок.
Я скоріше не про вашу позицію, а про те, щоб ви могли переконати "Слуг".
- З того, що я бачу зараз, багато людей підходять по-дружньому спитатися, а чому ви проти, поясніть. Дуже показовою була історія з імперативним мандатом, коли Дубінський виходить і каже, а що це таке. Дайте їм час обжитися, далі побачимо, хто з них ходитиме, чи збережеться дисципліна, чи не буде конфлікту характерів, позицій і так далі. Вони ж доволі різнорідні і їх треба за щось тримати. А якщо ти мажоритарник, за що тебе тримати?
- Як за що? За субвенції!
- Це якщо вони лишаться. А може бути таке, що Опоплатформа виб'є собі якісь гроші, а своїм не дадуть, бо скажуть, що ми відмовляємось від мажоритарки. Чим тоді тримати – тільки імперативним мандатом, так тому вони і вийшли, бо цим депутатам є що втрачати, вони ж свої гроші повкладали в кампанію.
- Останнє питання, яке завжди цікавить глядача: депутатської зарплатні вистачить на життя?
- Я ще її не отримувала. Перевірю, скажу наступного разу. Головне, щоб мені вистачало на поїздки по областях, бо я за ці 2 тижні вже задихаюсь у Києві і мені бракує поля, людей і адекватного відчуття, що відбувається на місцях. Тому я планую їхати на Захід, на Південь в Одесу. Також мене цікавить Луганщина. І мені хотілось бути їхнім інструментом змін і їхнім голосом.Источник: https://censor.net.ua/r3150427

Пресс-секретарь президента Мендель физически помешала журналисту Андрушко задать вопрос Зеленскому

Пресс-секретарь президента Мендель физически помешала журналисту Андрушко задать вопрос Зеленскому 01

Пресс-секретарь президента Украины Владимира Зеленского Юлия Мендель с помощью физического воздействия воспрепятствовала журналисту Сергею Андрушко задать вопрос Главе государства.
Он отметил: "Кто может объяснить в какой цивилизованной стране мира пресс-секретарь президента позволяет себе подобное в момент когда журналист хочет задать вопрос первому лицу!
Это как называется?! Свобода слова?!
Вы там в США о новой стране говорите сейчас? Ну вот пару скринов с "новой страны".
На момент когда меня избрали в совет по защите свободы слова при президенте я уже видел эти кадры. Можно создать хоть десять советов, но президент должен начинать с себя и своим примером демонстрировать как нужно относиться к СМИ".

Источник: https://censor.net.ua/v3150706

Источник: https://censor.net.ua/v3150706

Прем'єр Чехії запідозрив Росію у спробі підпалу автобусів у Празі

  ПЕТР ФІАЛА. ФОТО: GETTY IMAGES Прем'єр Чехії Петр Фіала припуств, що саме РФ може стояти за спробою підпалу міських автобусів у Празі ...